Про автора
IraVish (Ірина Вишневська, 1960 р.н.) у 1976 році закінчила Чадир-Лунгську художню школу (Республіка Молдова), але пов'язала свою долю з журналістикою, працювала репортером, редактором газет, написала і видала п'ять художніх і публіцистичних книг. До занять живописом повернулася в зрілому віці — перша участь художниці в колективній виставці відбулася в 2015 році («Інакше», Одеський музей сучасного мистецтва, червень 2015 р.). Після цього виставлялася на інших престижних арт-майданчиках Одеси, брала участь у колективних виставках, організованих Спілкою художників України та його одеським відділенням. Також проявила себе і як арт-куратор всеукраїнських та локальних проєктів. У 2020 році брала уроки живопису у відомої одеської художниці Інни Хасилєвої.

Художниця IrаVish пише в стилі романтичного примітивізму. «У своєму новому амплуа я як і раніше залишаюся журналістом, тому кожна моя картина — це історія з іноді складним, заплутаним сюжетом, що має продовження», — говорить вона про себе.

Роботи IrаVish складаються в серії, таким чином дозволяючи автору начебто «розкручувати» думку, розглядати її з різних сторін. Наприклад, «Сни мого дитинства» — великий красивий і романтичний цикл живопису на старих домотканих килимах — досліджує питання ідентифікації нації в умовах сучасного світу; трагікомічна серія «Останній притулок вождя» ілюструє думку про те, що політичні ідеї давно повалених вождів рано чи пізно знову проростуть і знайдуть нових прихильників; важка для сприйняття серія «Доки» ставить запитання про те, до яких пір у світі від воєн будуть гинути солдати, діти.

Нова серія картин IraVish «Ляльки. Пізнання світу» торкається питань, що стосуються культури дитинства, механізму маніпуляції свідомістю дитини, програмування у нього клішованого мислення.

Про творчість IraVish знятий документальний фільм «Ван Гог зміг, і ти зможеш!»

Персональні виставки
1. «Inside», Галерея Микити Меленевського, Одеса, жовтень 2017 р.
2. «Сни мого дитинства», Художній музей, Умань, березень 2018 р.
3. «Сни мого дитинства», Бюро національних відносин, Кишинів (Молдова), квітень 2018 р.
4. «Сни мого дитинства», Одеський обласний Центр української культури, червень 2018 р.
5. «Карусель», галерея Микити Меленевського, Одеса, жовтень 2018 р.
6. «Dolce vita», Всесвітній клуб одеситів, Одеса, червень 2020 р.
7. «Код ідентифікації», Одеський музей західного і східного мистецтва, вересень 2020 р.
8. «Ляльки. Пізнання світу», Одеський музей західного і східного мистецтва, травень 2021 р.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website